Родина Синявці (лат. Lycaenidae)

Синявцеві, або синявці (Lycaenidae, або — рідко — Cupidinidae) — родина денних метеликів. Нараховує близько 6 000 видів, переважно в тропіках, з них близько 500 — в помірній смузі північної півкулі. Це друга за чисельністю родина метеликів, вони складають приблизно 40% відомих видів метеликів.
Метелики зазвичай невеликі, з добре вираженим статевим диморфізмом, особливо в забарвленні крил. Розмах крил більшості видів 20-40 мм, у тропічних видів до 60 мм (наприклад, Thecla coronata).
Забарвлення крил у самців — яскравіше, блискучо-блакитне, синє, оранжево-червоне, зелене, зрідка темно-буре (зазвичай у самиць буре, у самців же — синє, значно рідше однакове у обох статей). Знизу забарвлення крил буре або сірувате, як правило, з рядами дрібних колоподібних плям або тонкими поперечними смужками. Іноді задні крила мають тонкий «хвостик» (у хвостаток).
Очі волохаті, рідше голі, овальні з виїмкою біля основи вусиків і облямовуванням з білих лусочок. Щупики короткі. Плечової жилки немає. Передні гомілки — 6 коротких, зазвичай несегментовані. Задні гомілки з 1 парою шпор або без неї.
Гусениці синявців мокрицевидні, живуть на широколистяних деревах (хвостатки), трав'янистих гречаних (багатоглазки) або ж на бобових. Гусениці на різних групах рослин, зазвичай на дводольних. Багато комах факультативно або облігатно живиться тлею, черевцями і іншими рівнокрилими, нерідко схильні до канібалізму. Ряд видів — симбіонти мурашок.

Синявець Ікар

Синявець Ікар

Синявець Ікар (лат. Polyommatus icarus)

Типова місцевість: Німеччина

Поширення: Палеарктика, крім крайніх північно-східних частин. В Україні повсюдно. Зустрічається в біотопах, в населених пунктах, садах, на городах.

Метелик: розмах крил 24-34 мм, самиць 30-38 см: статевий диморфізм: самці блакитно-фіалкові, самиці темно-бурі.

Період льоту: на півночі та в Карпатах у червні-серпні, в одному поколінні - від квітня по жовтень, у двох-трьох поколіннях; особини 2-го та 3-го поколінь мають дрібніші розміри.

Кормові рослини гусені: конюшини, люцерни, вовчуги, дроки, експарцети та ін.

Дукачик непарний

Дукачик непарний

Дукачик непарний (лат. Lucena dispar)

Типова місцевість: Кембриджшир Англія

Поширення: помірний та субтропічний пояси Палеарктики. В Україні повсюдно, на луках, зволожених степових ділянках, поблизу зрошувальних систем.

Метелик: розмах крил 33-41 мм; статевий диморфізм: самиці з чорними плямами та інтенсивним темним напиленням зверху крил.

Період льоту: від травня до початку липня та від середини липня до початку вересня у двох поколіннях.

Кормові рослини гусені: щавлі, ракові шийки та ін.

Хвостюшок сливовий

Хвостюшок сливовий

Хвостюшок сливовий (лат. Saturium pruni)

Типова місцевість: Німечина

Поширення: помірний пояс Палеарктики. В Україні повсюдно, крім високогір’я Карпат та посушливих теренів. Зустрічається в листяних та мішаних лісах, серед чагарникової рослинності, в садах, паркових насадженнях.

Метелик: розмах крил 25-36 мм; статевий диморфізм невизначений: самці з дрібними андроконіальними полями, самиці, як правило, з жовто-бурими плямами зверху передніх крил.

Період льоту: на Поліссі від початку червня по кінець липня, в інших зонах - від травня по червень (липень), одне покоління.

Кормові рослини гусені: сливи. шипшина собача, черемха звичайна, крушина ламка, барбарис звичайний.

Синявець Арґід

Синявець Арґід

Синявець Арґід (лат. Everes argiades)

Типова місцевість: Поволжя, РФ

Поширення: помірний та субтропічний пояси Палеарктики. В Україні повсюдно. Зустрічається в лісах, степах, на луках іноді в садах, паркових насадженнях, клумбах біля житлових масивів.

Метелик: розмах крил 22-34 мм; статевий диморфізм: самці зверху однобарвні, синьо-фіолетові, самиці темно-бурі.

Період льоту: від кінця квітня до початку червня та від кінця червня по серпень, у двох поколіннях. Особини 1-го покоління, як правило дрібніші.

Кормові рослини гусені: лядвинцеві, горошок кучерявий, люцерни, конюшини, астрагал солодколистий. В Україні номінативний підвид.

Синявець Арґід

Легіт березовий

Легіт березовий

Легіт березовий (лат. Thecla betulae)

Типова місцевість: Швеція

Поширення: помірний пояс Палеарктики. В Україні повсюдно, крім високогір’я Карпат та посушливих південних теренів. Відомості про розповсюдження в Крм перевіряються. Зустрічається в листяних та мішаних лісах, рідколіссі, серед чагарникових рослин, в садах, паркових насадженнях.

Метелик: розмах крил 30-40 мм; статевий диморфізм: самиці з жовтогарячою плямою зверху передніх крил.

Період льоту: від кінця червня до кінця вересня - початок жовтня у одному поколінні.

Кормові рослини гусені: глоди, берези, тополі, сливи, малина, черемха звичайна та інші. В Україні номінативний підвид.

Дизайн, верстка © 2014 Роман Шарий